Колишній міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Юрій Костенко в ексклюзивному коментарі УНН проаналізував загрозу, яка існує для Запорозької атомної електростанції через підрив Каховської ГЕС.
Як пояснили фахівці «Енергоатому», вода з Каховського водосховища необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС. Зазначається, що зараз станційний ставок-охолоджувач наповнений, а станом на 8:00 рівень води становить 16,6 метра, що достатньо для потреб станції.
Однак певні потенційні ризики, за оцінками експертів, все ж є.
Цитата
«Враховуючи, що вода буде нагріватись без забраної води з Каховського водосховища, загроза перегріву існує»,— сказав Юрій Костенко.
Він пояснив, що подальший розвиток подій залежить від багатьох чинників, зокрема, і від метеоумов – зовнішньої температури.
«Але поки ж є підживлення з Каховського водосховища, насоси підкачують»,— пояснив Костенко.
Він наголосив, що єдиноправильним розвитком подій, якій мінімізуватиме рівень небезпеки, є звільнення ЗАЕС.
«Якщо вони пішли вже на підрив дамби, а це заборонено міжнародним воєнним правом, то вони ні перед чим не зупиняться і будуть цю Запорізьку АЕС підштовхувати до масштабів ядерно-радіаційної катастрофи»,— зауважив він.
Рубрика: Ексклюзив/війна
Джерело: УНН
Дата публікації: 06.06.2023 10:53
Довідково.
Юрій Костенко – заступник голови тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування причин Чорнобильської аварії (1991 рік), голова Спеціальної робочої групи з підготовки до ратифікації Договору СТАРТ-1 (1992–1994 роки), перший керівник української урядової делегації на переговорах з Російською Федерацією у Москві щодо ядерного роззброєння (1992–1993 роки), міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (1992–1998 роки), голова урядової делегації України на генеральній конференції МАГАТЕ (1995–1998 роки), керівник Державної делегації на переговорах з Великою сімкою щодо закриття ЧАЕС (1995–1998 роки), народний депутат України I–IV, VI скликань (1990–2012 роки), автор книги «Історія ядерного роззброєння України» (англійський переклад «Ukraine's Nuclear Disarmament: A History» виданий Гарвардським університетом у 2020 році), лауреат канадського Літературного фонду імені Стенлі Пітерсона [Peterson Literary Fund] (2021 рік).
