Костенко Юрій Іванович
Народився 12 червня 1951 року у селищі Нова Ободівка Ободівського району Вінницької області.
Освіта вища, у 1973 році закінчив Запорізький машинобудівний інститут за фахом інженер-технолог, у 1985 році — аспірантуру інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАНУ.
Кандидатська дисертація «Плазмова обробка металів» (1986 рік).
Громадська діяльність
1989-1999
Член Народного Руху України (НРУ)
1989-1999
1999-2003
Голова Українського Народного Руху (УНР)
2003-2012
Голова Української Народної Партії
2003-2012
2012-2021
Член УНП
Верховна Рада України
1990-1994
Член Комісії з питань ядерної політики та ядерної безпеки. Входив до Народної Ради — опозиційної демократичної меншості. Член фракції Народного Руху України.
1998–2002
Заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
2002-2006
Член Комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки, член Постійної делегації ВР України в ПАРЄ.
2007-2012
Член Комітету з питань енергетичної політики. Займався питаннями підтримки малого та середнього бізнесу.
Під час роботи у парламенті:
- Очолював тимчасову Комісію з питань розробки концепції національної безпеки
- Очолював спеціальну роботу депутатської групи з підготовки до ратифікації Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь
- Брав участь у роботі тимчасової Комісії з розслідування дій посадових осіб під час ДКНС (Державний комітет з надзвичайного стану в СРСР)
- Очолював українську делегацію на переговорах з Росією з проблем ядерного роззброєння
Кабінет Міністрів України
1992
1995-1998
Член ради СБУ, Ради національної безпеки при Президентові України (пізніше — РНБОУ) з серпня 1996 по вересень 1998 року.
1995-1998 — голова державної делегації з Великою Сімкою щодо закриття ЧАЕС. Ініціатор створення Міжнародного фонду для фінансування безпекових робіт на ЧАЕС коштом країн-донорів (внески близько $10 млрд).
20 грудня 1995 року підписав з Великою Сімкою Меморандум щодо закриття ЧАЕС.
Автор комплексної розробки ядерного та екологічного законодавства України, що відповідало європейській практиці. Ухвалено понад 30 законів та урядових рішень.
4 жовтня 1997 у Відні на сесії Генеральної конференції МАГАТЕ підписав від імені уряду України Конвенцію про безпеку поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим паливом.
Грудень 1997 – голова делегації України на переговорах щодо глобальних змін клімату у Кіото (Японія). Забезпечив право України торгувати квотами на викиди парникових газів (потенціал у $8 млрд).
Член Держкомісії з проведення адмінреформи з липня 1997 по липень 2001
Член Комісії з питань ядерної політики і екологічної безпеки при Президентові України з грудня 1997 по липень 2000
Публікаційна діяльність
Автор першої концепції національної безпеки України (часопис «Розбудова держави» № 1,1992).
Автор Стратегії поетапного та ефективного ядерного роззброєння України та входження до НАТО. («Голос України», 30 серпня, 1 вересня 1992 рік).
Книга «Історія ядерного роззброєння України»
У вересні 2015 року видавництво «Ярославів Вал» опублікувало монографію Юрія Івановича Костенка «Історія ядерного роззброєння України». Книга найбільш інформативно представляє процес ядерного роззброєння України у контексті становлення Української держави у перші роки незалежності. Вона дає вичерпну відповідь на запитання, яке стало особливо актуальним після початку військової агресії Росії проти України у 2014 році: «Хто винен, що Україна віддала ядерну зброю без надійних гарантій національної безпеки?».
У грудні 2020 року Інститут українських студій Гарвардського університету завершив роботу над перекладом книги Юрія Костенка «Історія ядерного роззброєння України» англійською мовою і здійснив її офіційне видання. Англомовна версія книги одразу ж з’явилася на відомій книжковій онлайн-платформі Amazon. У квітні 2021 року книга стала також доступною для придбання на онлайн-платформі провідної світової британської роздрібної мережі WH Smith PLC.Наукова діяльність
1973–1978 — інженер, молодший науковий працівник
1978–1982 — старший інженер дослідного конструкторсько-технологічного бюро
З 1982 року — аспірант, молодший науковий працівник
1988–1990 — науковий працівник лабораторії нових технологічних процесів Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАНУ.
Автор понад 30-ти наукових робіт та авторських винаходів
,
