Дайджест УНП | Чому не варто радіти держбюджету-2022

В Україні розпочався новий сезон серіалу під назвою «ухвалення бюджету», констатує «Економічна правда». І розповідає – яким бачать кошторис країни на наступний рік в Кабінеті міністрів. Видання пише, що розрахунок державного бюджету ґрунтується на впевненості уряду у відновленні економіки України наступного року. У макроекономічному прогнозі, на якому його побудовано, закладається зростання ВВП на 3,8%, експорту – на 6,5%, імпорту – на 9,2%.

Загалом бюджет вийшов оптимістичним, зазначає видання. У Мінфіні впевнені, що наступного року від платників податків надійде на 166 млрд грн більше, ніж цього року. При цьому витратять на 103 млрд грн більше, а на різницю зменшать суму, яку треба буде позичити.

Незважаючи на оптимізм, в Міністерстві фінансів не стали закладати суттєвого зростання соціальних стандартів, йдеться далі в статті. У грудні цього року мінімальна зарплата має вирости до 6500 грн. Такою вона залишиться і з 1 січня наступного року. Підвищити мінімалку планують аж з жовтня 2022 року – до 6700 грн на місяць.

Від росту мінімальної зарплати та зростання соціальних стандартів уряд очікує більшого зростання надходжень до бюджету від податків на доходи.

Докладніше про джерела наповнення держбюджету і скільки та на що витратять кошти платників податків йдеться в статті «Уряд затвердив бюджет-2022: хто отримає більше, а кому доведеться затягнути паски».


«Ділова столиця» пише, що незважаючи на збільшення всіх основний статей держбюджету через інфляцію кардинальних покращень чекати не доводиться.

Перше, на чому наголошує видання, це різке скорочення дефіциту бюджету. І пояснює чому. Річ у тім, що, згідно з т. зв. маастрихськими стандартами, яких слід дотримуватися країнам – претендентам на вступ до ЄС, дефіцит бюджету не повинен перевищувати 3% ВВП. В Україні ж він планується зменшитись з 5,5% в поточному до 3,5% в наступному році.

«Ділова столиця» пояснює – чому сухі числа про дефіцит бюджету так турбують європейських партнерів і не повинні залишити байдужим пересічного українця. Адже в рамках країни дефіцит на рівні держави – це профіцит приватного сектора, тобто бізнесу і домогосподарств. Європейці, зі свого боку, бояться, що Україна буде покривати дефіцит незабезпеченими грошима, що призведе до сильної інфляції, економічної нестабільності, збитків власників українських облігацій і неможливості держави погашати борги.

«Водночас українці нічого не бояться, – йдеться далі у статті. – А даремно. Адже не знають, що урізання прогнозованого дефіциту держбюджету зменшує потенційні фінансові вливання в економіку». Докладніше йдеться в матеріалі «Приборкувачі дефіциту. Чому не варто радіти бюджету-2022».


Лідер УНП Юрій Костенко вважає, що проєкт урядового бюджету на 2022 рік практично нічим не відрізняється від бюджетів, які подавали уряди до парламенту за всі 30 років незалежності. Традиційне маніпулювання цифрами щодо збільшення доходів та видатків українського бюджету приховують, як правило, об'єктивні показники катастрофічного стану економіки.

У 2020-му реальний ВВП України становив трохи більше 60% від того, що українська економіка виробляла у 1990 році. Найкращим показником того як забезпечує українська економіка потреби держави та населення, є універсальний показник ВВП на душу населення. У 2020 році цей показник за даними Світового банку становив лише 3,7 тис. дол. Для порівняння: у Польщі — більше 15 тис. дол., у Латвії – понад 17 тис. дол., Литва – майже 20 тис. дол., в Естонії – понад 23 тис. дол. Ось що приховує урядова еквілібристика цифр із суттєвим збільшенням доходів держбюджету на наступний рік, так званим покращенням соціальних стандартів та зменшенням боргових зобов'язань України.

Всі без винятку уряди незалежної України продовжують ігнорувати проривні можливості українського економічного потенціалу. За розрахунками Української Народної партії, упродовж року лише за рахунок зменшення тіньового сектору економіки (а це більше 50%) та зниження корупції на українській митниці можна ПОДВОЇТИ доходи державного бюджету. Саме на цьому наголошують і західні експерти.


Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов висловив думку, що Україна має позбутися кирилиці і перейти на латиницю.

Ці наміри спричинили бурхливу дискусію як в соціальних мережах, так і в ЗМІ. Так, на думку директора Інституту української мови Національної академії наук України Павла Гриценка, українська писемність має багатовікову кириличну традицію, повідомляє «24 канал». І перекладати її на латиницю – це нонсенс і руйнування українських традицій. «Переклад української мови на латиницю стане сильним ударом для українських традицій і дуже згубно на них позначиться», – наголосив він.


 Українська православна церква категорично проти будь-яких спроб перекласти українську мову з кирилиці на латиницю, оскільки це правильний шлях до національного безпам'ятства народу. Про це заявив Почесний Патріарх Православної Церкви України Філарет, з думкою якого знайомить «Слово і діло».

Він вважає, нинішня алфавітна система письма є усталеною на землях Руси-України ще з давніх часів просвітників слов'янських, святих Кирила і Мефодія. Вона є традиційною для українського народу, справжнім духовним національним надбанням.

Філарет нагадав, що своє походження Кирилиця веде з Болгарії, тому твердження щодо «російськості» кирилиці – помилкові та безпідставні. Русь-Україна сприйняла кириличний лист значно раніше, ніж це зробили росіяни, тому українці не повинні соромитися своєї писемності тільки тому, що її вкрала менш культурна Москва.

«Спроби відкинути всю цю багатовікову історичну культурну спадщину позбавляють наш народ історичної цінності, руйнують генетичний код і ставлять на шлях національного безпам'ятства», – резюмував Патріарх. Про це йдеться в статті «Церква категорично проти перекладу української з кирилиці на латиницю – Філарет», яку публікує «Слово і діло».


Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський, за даними джерел «Цензор.нет», незабаром може побувати на фронті ООС на Донбасі. Це перший візит Зеленського на передову після інтенсивних обстрілів російськими військами у липні.

Якщо Верховний Головнокомандувач таки завітає на передову, то журналіст  і громадський діяч Юрій Бутусов хотів би отримати від нього відповіді на кілька питань. Зокрема: який на даний момент загальний обсяг заборгованості щодо обов'язкових виплатах для військових? Чому немає закупівель та розвідувально-шокових дронів, які постачаються до війська, чому головні бойові завдання на фронті виконують дрони, на які волонтери збирають кошти? Чому Міноборони не закуповує та не постачає тепловізорів військам, а значну кількість тепловізорів постачають добровольці, а не держава? Заголовок статті також у вигляді запитання – «На які питання військових має відповісти Зеленський».

УНП, Дайджест

Читайте також:

Контакти

  • Українська Народна Партія
  • Україна, 01601, м. Київ
  • вул. Мечнікова 3, офіс 314
  • Тел.: +38 095 145 6940
Image
Image
Image