Після Чорнобильської катастрофи в Україні залишаються невирішеними принципові проблеми, – Юрій Костенко
14 грудня
А вже через
Сьогодні Україні варто зробити уроки та належні висновки з тих подій, щоб
У цьому контексті варто згадати статтю
У публікації досвідчений політик та науковець звертає увагу
На даному етапі розвитку людства ядерну енергетику
не можна розглядати як безпечну та перспективну, – про це свідчать і трагічні подіїна ЧАЕС, і масштабна аваріяв Японії, яка вийшлаза межі будь-яких передбачуваних наслідків. Міф про дешевизну мирного атому було розвіяно ще після запроектної аваріїна Чорнобильській АЕС, яку розробникине допускали навіть теоретично. Вибух реакторана ЧАЕС засвідчив, щоу витрати, пов'язані з виробництвом ядерної енергії, потрібно включати і кошти на мінімізаціюнаслідків ядерних катастроф.Це призвело до подорожчання будівництва атомних станцій в6 і більше разів та призупинило стрімке використання мирного атому (майже 20% світового виробництва електроенергії), обумовлене великими покладами урану та уявною дешевизною виробництвакіловатт-години. Попри те, що
Україна входить у п'ятірку європейських країн, що мають найбільш потужні АЕС, системних зміну ядерній галузі не відбулося за всі роки незалежності.У такому вигляді ядерна енергетикане може безпечно і надійно функціонувати.В Україні так іне створено сучасної організаційної інфраструктури, наукової підтримки та підготовки кадрів.В країні досі не існує принциповихелементів ядерно-паливного циклу для надійного використання ядерної енергії, хоч з цього приводу було розроблено безліч програм та перспективних проектів. Приміром, велися роботи із пошуку для нашої ядерної програми нової реакторної установки, яка мала поступово замінити радянські реактори, починаючи від чорнобильських, закінчуючи застарілим типом реакторних установок ВВР-440 і ВВР-1000.Ще у 1994 році ми наблизилисядо реалізації власного виробництва ядерного палива, побудовив Україні сучасних сховищ для відпрацьованого палива, і багато іншого, що потрібно для безпечного використання мирного атому.На превеликий жаль, Україна як була уламком ядерно-паливного циклу колишнього Радянського Союзу і Росії, так ізалишилася тепер… Після Чорнобильської катастрофи
в Україні залишаються невирішеними дві принципові проблеми, які з року врік лише поглиблюються. Перша проблема – це захист населення, що проживаєна радіоактивно забруднених територіях після вибуху четвертого реактора ЧАЕС.Як відомо, українськастратегія боротьби із наслідками аварії базуєтьсяна критерії щільності забруднення території радіонуклідами. Тобто чим більше забруднені землі, їжа та вода, тим більшою єкомпенсація потерпілим. Це з року врік призводить до збільшення бюджетних витрат,а також завдає шкоди здоров'ю місцевим мешканцям, бо фактично заохочує людину більше споживати забруднених радіонуклідамипродуктів харчування. У цивілізованих країнах політика проживанняна забруднених територіях базуєтьсяна критерії дозового навантаження, – щоб людина отримувала якомога менше опромінення. Наприклад, вся система державної допомоги і пільг в європейських країнах, які також постраждали після аваріїна ЧАЕС, стимулює виробництвоу потерпілих регіонах чистихпродуктів харчування, а відтак дозове навантаженняна людину зменшується, попри високі рівні радіоактивного забруднення територій.Друга проблема – зруйнований реактор, який називають Саркофагом. Згода українського уряду замінити стратегію, що передбачала вилучення із Саркофагу більше
200 т паливно-вміщуючих матеріалів та тисяч тонн високоактивних відходів –на стратегію будівництва ще одного укриття над уже існуючим, означає лише одне. Великі міжнародні кошти (більше 1,5 млрд. євро) буде витраченона свого роду театральну декорацію, якою світ відгородиться від цієї глобальної катастрофи. Фактично цим поставлено хрестна здобутках нашої делегаціїна переговорах з Великою сімкою у1995 році, де ми добилися визнання іншими державами необхідності спільними зусиллями вилучати все це «ядерне добро» із зруйнованого реактора. Надалі це призведе лишедо того, що весь тягар фінансування заходів з подолання Чорнобильських проблемУкраїна змушена буде забезпечувати із власної кишені.Як відомо, допокиу зруйнованому реакторі буде залишатися ядерне паливо – це буде ядерно-небезпечний об'єкт. І згідно правил МАГАТЕУкраїна повинна буде вирішувати цю проблему, але вже самотужки. Згадаймо, як наша державаза безцінь віддала третій у світі ядерний потенціал,а сьогодні сама фінансує знищеннястратегічних ракет. Мій загальний висновок щодо цієї проблеми досить сумний.
За роки після Чорнобильського вибуху світ принципово змінив свої підходи як щодо використання ядерної енергії, так і щодо ядерної та радіаційної безпеки. Багато щоза цей час змінилося іу нас. Україна стала незалежною, ми неодноразово обирали президента, парламент, змінювали прем'єрів. Незмінною залишається лише наша доморощена політика.Вона чомусь все менше стає схожоюна сучасну європейську, –у центрі якої безпека і добробут людини,а все більше нагадує типово радянську безвідповідальність, яка ведедо нових «Чорнобилів».
- Попередня стаття: Професор Франк Сисин наголосив на «стратегічному значенні України як ключового гравця у глобальній безпеці» у виступі на урочистій церемонії вручення нагород Літературного фонду Пітерсона. ВІДЕО
- Наступна стаття: Книга лідера УНП Юрія Костенка «Ukraine’s Nuclear Disarmament: A History» – серед переможців відзнаки «2021 Translated Book Award» літературного фонду Peterson Literary Fund