Луганська УНП вшанувала пам’ять жертв Голодомору

…То був страшний навмисний  злочин,

Такого  ще земля не знала!

Закрили Україні очі.

І душу міцно зав’язали

(Антоніна  ЛИСТОПАД)

26 листопада - у День пам'яті жертв  голодомору і політичних репресій в Україні - Луганськ, як і вся Україна, вшанував пам’ять жертв Голодомору.

О 10 годині у сквері Пам′яті біля Пам΄ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 рр. відбувся мітинг-реквієм, у якому  взяли участь представники патріотичних партій та громадських організацій: «Просвіта», УНП, КУН, «Наша Україна», «Громадянська позиція», Народний фронт Луганщини, Радикальна партія, Українське козацтво, студенти, викладачі Луганського національного університету імені Т.ШЕВЧЕНКА та ПТУ №7, громадськість міста. Ініціаторами виступили Луганська «Просвіта»та Українська народна партія.

Захід розпочався поминальним молебнем, який відслужили священики УПЦ КП та УГКЦ на чолі з єпископом Сумським і Ахтирським, тимчасово в.о. єпископа Луганського та Старобільського УПЦ КП - владикою Мефодієм. «Душі загиблих потребують молитви. Нехай молитва об'єднає всіх луганчан і всіх українців, які повинні пам'ятати про ту страшну трагедію, щоб у майбутньому вона ніколи не повторилася», - закликав представник духовенства.

«Час  лікує душевні рани, але цю рану загоїти неможливо: 78 років минуло з тих трагічних днів, коли штучний  голод забрав життя мільйонів  українців. Нас усіх можна вважати  постраждалими, бо кожен з нас  втратив частку свого коріння», - наголошували промовці.

Голова  Луганської УНП Валентин ТКАЛИЧ зазначив, що «на теренах Луганської області при комуністичному режимі неодноразово відбувалися жахливі події, зокрема, голодомори 1921-1923 і 1932-33 рр., кампанія з розкуркулення, - зазначив Валентин ТКАЛИЧ. - Доказом справжнього геноциду українського народу у 1932-1933 роках є свідчення мешканців сільських районів Луганської області про те, як під час цієї україноненависницької акції не пускали помираючих від голоду українців на територію Росії - були виставлені спецкордони».

«Тому, - вважає лідер Луганської УНП, - в Україні має бути заборонена діяльність Комуністичної партії, в результаті якої загинули мільйони безвинних українців і ще мільйони не народилися». «Виявляється, - додав ТКАЛИЧ, - коли український народ почав вимирати від штучного голоду, західна діаспора відразу розгорнула широку акцію допомоги: інформувала світ про масові злочини радянської влади, вимагала від західних країн усіх можливих заходів, щоб врятувати вимираюче українське населення; пробувала організувати харчову допомогу, але без успіху, бо Кремль не допускав її в Україну».

«Неважко порахувати, - зауважив голова Луганського товариства української мови імені Т.ШЕВЧЕНКА Володимир ЛИТВИН, - що Голодомор 1932-33 рр. стосується кожної української  родини. Люди, які пережили голод, ніколи не говорили про ті найстрашніші роки їхнього життя, бо не можна було згадувати про голодомор під загрозою репресій. Розпитайте своїх батьків та дідів – кожна родина українців, котрі мешкали в сільській місцевості, зробила свій жертовний внесок у ту трагедію. У Луганській області вимирали цілі села в Сватівському, Новопсковському, Білокуракинському, Марківському районах».

Відомий луганський журналіст Олександр  ГРЕЧАНИК, завдяки якому мітинг-реквієм йшов у прямому ефірі на українській радіостанції «Промінь», познайомив присутніх з документами Луганського обласного архіву щодо Голодомору на Луганщині.

Під час заходу представники духовенства  виконали декілька пісень, присвячених  тим страшним подіям, серед яких «Народний реквієм по загиблих через Голодомор», а студентка Катя ЧАПАЄВА прочитали поезії. Також була презентована книга нашого земляка Олекси НЕЖИВОГО «Зранена нація», яку організатори акції порадили прочитати всім тим, хто ще не позбувся комплексу меншовартості та залежності від старшого брата, бо, як стверджує Святе Письмо: «Пізнайте правду, і вона зробить вас вільними».

По  завершенні заходу було зачитане звернення до Президента України, уряду України визнати Голодомор геноцидом українського народу, відкрити всі архіви, а не згортати їх, як це відбувається сьогодні, назви вулиць, скверів, міст, пов′язаних з діяльністю комуно-більшовицького режиму, негайно перейменувати.

Закінчився  мітинг-реквієм хвилиною мовчання, запалюванням свічок та покладанням  квітів, хліба, калини, колосків з жалобними стрічками до трьох пам′ятників, які всі находяться у сквері Пам′яті: Пам΄ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 рр., Пам΄ятного знаку жертвам політичних репресій та до першого Хреста пам‘яті жертв голодоморів, встановленого в Луганську ще 1989 року. Потім всі бажаючі переглянули в Українсько-канадському центрі документальний фільм «Врятована пам′ять», створений просвітянами.