Кіотський протокол – міжнародна угода, додатковий документ
Головна мета угоди: стабілізувати рівень концентрації парникових газів
Кіотський протокол став першою глобальною угодою про охорону довкілля, заснований
У
У листопаді цього року
Лідер УНП Юрій Костенко надав власну експертну оцінку щодо цих двох надзвичайно важливих кліматичних подій високого міжнародного рівня
Екологічні саміти в Кіото (1997) та Глазго (2021) –
у чому різниця для України?У грудні
1997 року в Кіото відбувся екологічний самітна виконання рішень Конвенції ООН про зміни клімату.Найважливішим досягненням Кіото стало зобов’язання країн знизити емісію парникових газів на 5% від рівня викидів
1990 року. А країни, економіки якихне дозволяють досягти цього показника, зобов’язані купувати правона викиди у інших країн, що досягли відповідних результатів.Так з’явився механізм торгівлі квотамина викиди парникових газів, що діяв з2008 по 2012 роки. Варто зазначити, що
у своєму виступі з трибуни Кіотоя заявив, щоУкраїна зможе виконати усі вимоги конвенції лише після вирішення більшості проблем глобальної Чорнобильської катастрофи, яка забирала щороку з держбюджету 12-15% видатків. Отож, зусиллями нашої урядової делегаціїУкраїна отримала право торгівлі квотамина викиди парникових газіву величезних обсягах.За підрахунками
експертів вартість щорічнихпродажів могла складати від 0.2 до 2.8 млрд євро. Ці кошти могли стати для української економіки прекрасним фінансовим механізмом екологізації виробництва. Проте традиційна відсутність екологічної відповідальності та зростаючакорупція української влади перевели цей колосальний для тих часів фінансовий здобутоку чергові державні збитки.Замість мільярдів євро реальні надходження коштів від продажу українських квот сягнули лише
470 мільйонів. Та і ці ресурси були використані неза призначенням, ана латання дірок бюджету та корупційні оборудки.Уряд Тимошенко, який починав цю торгівлю, було звинувачено
у нецільовому використанні кіотських коштів, а це призвелодо повернення в Японію 2.5 млн євро.Цієї осені
у Глазго (Великобританія) відбувся ще один екологічний саміт. Ситуаціяна нашій планеті різко погіршилась і сьогодні мовиться вжене про заохочення країндо екологізації (як то було в Кіото), адо примусу країн берегти довкілля.І для екологічно небезпечної економіки України, яка за
30 років незалежності не змінилася і продовжує генерувати величезну кількість парникових газів (ми у 20-ці найбільших забруднювачів світу), постають зовсім інші виклики. Швидкий перехіддо безвуглецевої економіки та енергетики, що передбачено рішеннями самітуу Глазго, може призвести досить скородо витіснення більшості українських товарів, включно з продовольством, зі світових ринків.Чи усвідомлюють українські чиновники та власники найбільш небезпечних виробництв України, що час радикальних і швидких екологічних дій вже давно настав?
Особисто
я маю великийсумнів щодо здатності нинішньої олігократії розпочати широкомасштабну модернізацію своїх «брудних» виробництв.А щодо української влади, то її гучні заявиу Глазго щодо величезних екологічних проектів, повністю спростовує нинішній стан довкілляв Україні. Нещадне і невблаганне нищення українських природних ресурсів – лісів, рік, надр, чорноземів – свідчить про суцільну деградацію економічного механізму природокористування започаткованого у 90-х, бо сьогодні плата
за природні ресурси та викиди забруднюючих речовин є однією з найменших у світі.Чому так? Відповідь проста – адже саме так вигідно олігархам.