У луганському сквері пам’яті відзначили День жертв Голодомору

Луганська обласна організації Української народної партії УНП разом із громадськістю Луганщини відзначили День Пам’яті жертв Голодомору. 24 листопада у сквері Пам’яті біля пам’ятника жертвам Голодомору 1932–1933 років зібралися представники громадських організацій, політичних партій, вчителі, студенти. Молебень за загиблими відслужили священики Української православної церкви Київського патріархату.

Голова Луганського обласного об’єднання «Просвіта», історик Володимир Семистяга нагадав, що в цьому році вшанування пам’яті жертв Голодомору присвячене доброчинцям, які рятували від голоду співвітчизників. За його словами, були такі люди і на Луганщині.

«У 32–33 роках на Старобільщині знайшлися представники влади, які протидіяли Москві. За це Сталін особисто підписав наказ про їхнє знищення», – розповів Володимир Семистяга.

За словами історика, підрахувати точну кількість загиблих під час Голодомору 30-х на Луганщині неможливо. «Не всі архіви нам доступні, частина архівів знищена. Але практично не було такого району, який би оминув голод. Кожного дня знаходили трупи на вулицях населених пунктів, і навіть у нас у Луганську. Голодні люди йшли із сільських районів, зі Слобожанщини. Там в основному проживали українці», – зазначив Володимир Семистяга.

Присутній на заході колишній директор державного архіву Луганської області Микола Старовойтов розповів, що під час підготовки книги про Голодомор на Луганщині у 1932–1933 роках знайшов матеріали про загибель дітей в одному із дитячих будинків області. «За документами у цьому дитбудинку від голоду померло 38 дітей у віці від двох тижнів до 12 років. Це діти, яких держава взяла під свою опіку, а потім кинула на голодну смерть», – констатував екс-директор архіву.

Голова Луганської обласної організації Української народної партії Валентин Ткалич зауважив, що минуло шість років відтоді, коли Верховна Рада України після тривалих і «палких» дискусій ухвалила закон, який визнав Голодомор 1932–1933 рр. геноцидом українського народу, але влада ще й досі не усвідомила цього.

Ткалич нагадав, що першими дослідниками Голодомору 1932–1933 рр. були американські історики (Р. Конквест і Д. Мейс), а не українці, для яких і досі  московські архіви під замком. Але ще живі люди, які пам΄ятають ці страшні роки і можуть розповісти про той жахливий час, коли на долю наших співвітчизників випало страшне  випробування – країна, яка годувала хлібом весь світ, зазнала масового голоду, свідомо спланованого більшовиками з метою прискорення примусової колективізації, ліквідації кулаків як класу, знищення «ворожих елементів».

«Час лікує душевні рани, але цю рану загоїти неможливо. Нас всіх можна вважати постраждалими, бо кожен з нас втратив частку свого коріння. Тож давайте не забувати нашу історію»,— закликав представник УНП.

Новини з областей, Луганська область

Читайте також: