Росія з Україною воює, а Україна з Росією торгує – Юрій Костенко

Днями українська митниця ошелешила новиною – минулого року товарообіг між Україною та РФ зріс майже на 40%. Український експорт склав 3.4 млрд дол. США, а імпорт з Росії – 6.6 млрд дол. США. Тобто російський агресор отримав від України на 3.2 млрд дол. США більше, аніж купив українських товарів.

Лідер Української народної партії Юрій Костенко нагадує, що традиційним російський імпортом, який упродовж усіх років незалежності перемагав український експорт, лишаються енергоносії.

Цей політичний і воєнний абсурд українське владне чиновництво пояснює неможливістю швидкого вирішення проблеми енергетичної залежності України від Росії.

Хоча Юрій Костенко ще 2012 року у публікації в «Українській правді» наголошував:

Причиною української бідності є параліч національного виробництва, гіпертрофований розвиток сировинного експорту, а також залежність від найдорожчого в світі російського газу. Рецепт українського заможного життя має три складових: 70% товарів на національному ринку, – в першу чергу, широкого вжитку, – мають вироблятися українськими підприємствами, російський газ має бути замінений на дешевий національний енергоресурс, експорт має стати високотехнологічним, – з високою доданою вартістю».

Лідер УНП ще тоді заявляв, що:

Імпорт російського газу є тією «чорною дірою», через яку українська економіка втрачає шалені валютні ресурси та перспективи розвитку. І саме ПЕК є тою самою «золотою» акцією в структурі української економіки, яка допоможе різко зменшити витік коштів з країни та досягти максимальної користі від інвестицій. Тим більше, що Україна має вдосталь енергетичних ресурсів, розробкою яких влада навіть не цікавиться.

Нині Юрій Костенко, з огляду на власний політичний досвід, вкотре аргументовано доводить недалекоглядну політику вже нинішнього керівництва держави.

Перше – щодо енергетичних ресурсів України. Насправді, вони вражаючі. Україна посідає перше місце у Європі за покладами природного урану. (Для довідки – українські атомні станції, які виробляють майже 60% електроенергії, працюють на урані). За покладами сланцевого газу (22 трильйони кубічних метрів) Україна на третьому місці у Європі. За покладами кам’яного вугілля – сьоме місце у світі. Якщо до цього переліку додати сонячну, вітрову, геотермальну складові енергетичних ресурсів, величезні поклади природного газу і нафти, то за власною енергетичною потугою Україна здатна забезпечити не лише себе енергією, але й успішно нею торгувати.

Друге  – щодо часу. Чи можна було упродовж 30 років зробити Україну енергетично незалежною? Так, адже за цей час російської енергетичної залежності позбулася низка країн – Естонія, Латвія, Литва, Польща. Ще більше країн суттєво зменшили імпорт російських нафти та газу.

Щодо сланцевого газу, то Юрій Костенко вже в іншій публікації в «Українській правді», у тому ж 2012 році, наголошував:

Відсутність фінансування власного видобутку є тим самим заощадженням на сірниках, яке виглядає, м'яко кажучи, безглуздо на тлі шалених газових витрат. Видобуток сланцевого газу, за покладами якого Україна посідає 4 місце в Європі, дозволив би Україні більш ніж вдвічі знизити ціни на газовому ринку – з 516 до до 200–250 доларів за 1 тис. кубометрів газу.

А що зараз в Україні? Лідер УНП Юрій Костенко вкотре нагадує, що одразу після проголошення незалежності демократична опозиція у Верховній Раді України (ВРУ), до якої він входив, розробили Концепцію державотворення України. Цей документ починався з розділу про енергетичну безпеку та стратегію переходу на власні джерела енергопостачання.

Реалізувати Концепцію не вдалося: шалений опір цьому чинили проросійський комуністичний уряд та комуністична більшість ВРУ.

Сьогодні в Україні восьмий рік триває війна. Демократичний світ ледь стримує російський широкомасштабний наступ на нашу територію. А українська влада, як і всі попередні 30 років, продовжує виправдовувати свою енергетичну бездіяльність відсутністю можливостей та часу, наголошує Юрій Костенко.

Політик вважає, що головною причиною такого ганебного становища України є не складність цієї проблеми, а колосальна енергетична корупція української влади.

Адже на газовій залежності України від Росії зростали і український олігархічний капітал і українська владна корупція. А постачання нафти з Росії – попри власні нафтові родовища – повністю зруйнувало нафтопереробну галузь України. Сьогодні з шести найбільших у колишньому СРСР українських нафтопереробних заводів залишився лише один діючий. Решту зупинено та пограбовано так званою приватизацією у якій найактивнішу участь брав російський капітал. І тому сьогодні Україна більшу частину нафтопродуктів не виробляє, як то було раніше, а купує в агресора та у його сателіта – Білорусі.

Лідер Української народної партії нагадує, що за так звані «братні» російські знижки на ціну газу Янукович на 40 років продовжив оренду російського флоту у Криму, що 2014 року призвело до анексії півострова. Знижка на російське ядерне паливо заблокувала проєкт власного виробництва та загальмувала на 15 років можливість купівлі твелів у США.

Варто навести ще одну пророчу цитату Юрія Костенка зі статті 2013 року в «Українській правді»:

Україна – за крок до чергової стратегічної помилки. За неофіційними даними, Янукович погодився створити двосторонній консорціум з Росією. Однак Кремль вимагає, щоб парламент ухвалив законопроєкт, який унеможливлює розірвання відповідних угод з Газпромом. Влада готується здати останній найцінніший політичний ресурс Росії, як в 90-ті роки – ядерну зброю та Чорноморський флот.

Обіцяні «старшим братом» тимчасові газові знижки є мізером порівняно з реальною грошовою, – а тим більше, політичною вартістю ГТС України та супутньої «газової» інфраструктури.

Захопивши українську ГТС та газову інфраструктуру, Кремль мріє зміцнити свою газову монополію в Європі та змусити Україну служити своїм геополітичним інтересам.

Показово, що і сьогодні – попри війну – наша влада просить Захід не припиняти транзит російського газу українською територією, бо це, мовляв, спричинить великі економічні втрати для України. Як кажуть, коментарі тут зайві.

Лідер УНП Юрій Костенко вкотре запитує:

Скільки ще потрібно часу і що ще має зробити Путін, аби українська влада нарешті зрозуміла, що саме так звані «енергетичні подарунки Кремля» спершу зруйнували українську економічну перспективу, а в подальшому і уможливили російську агресію та анексію наших територій.

Докладніше з аналізом, прогнозами та рекомендаціями, які лідер УНП Юрій Костенко висвітлював в «Українській правді», можна ознайомитись за посиланнями:

«Ні труб, ні нафти, ні бензину» ‒ https://cutt.ly/VPWjRHK

«Сланцевий газ: ривок вперед чи втрачені перспективи?» ‒ https://cutt.ly/pPWjTdv

«За двома зайцями» ‒ https://cutt.ly/GPWjTEM

«Росія з власної волі ніколи не побудує завод з виробництва ядерного палива в Україні»https://cutt.ly/rPWjTKv

УНП, Юрій Костенко, Купуй українське, Неоголошена російсько-українська війна, Українська економіка

Читайте також: