Наші на Майдані: Ігор Верчук-молодший

Ігор Верчук, син голови Волонської обласної організації УНП Ігора Верчука. Працював у Ковелі фінансовим консультантом, але роботу закинув, приїхавши на Майдан разом з батьком у грудні.

Сьогодні разом з побратимами  хлопець захищає Київ від мародерів. 

 

 

 

- Ігоре, вітаю. Ти зараз чатуєш у Міністерстві аграрної політики?

Так,я закріплений за Міністерством агрополітики. Тут зараз знаходиться хірургія, медикаменти, у певній мірі штаб афганців, які не зосереджуються в одному місці. Як виявилось, Агрополітики, напевно, одне з найбільше в Україні кубел корупції — тут і аграрний фонд, і земельний. Напевно, об'єкт серйозніший ніж Національний банк України.

 - Ти на Майдані з грудня, що ти робив перед тим, як тебе направили у МінАПК?

Я виконував абсолютно різні завдання: як на калитці стояти, не прохідній не пускати зайвих людей, розвідка була, ще виловлю тітушек поза межами Майдану у складі так званих ГШР — груп швидкого реагування.  Тітушок ловили поза Майданом.  Бо на самому Майдані їх небагато було. Тут їх одразу кілька людей на прямих руках, передають (це якщо людно), або одразу оточують у щільне кільце і виводять. Раніше тітушки вешталися неподалік Майдану, бо у спальних районах організувалась самооборона місцева, нам там немає що робити. Там і без нас розберуться.

— Зараз про «тітушок» нічого не чути? Начеб то вже стало спокійніше ходити вулицями.

   Спокійніше, завдяки загонам самооборони, мобільним патрулям. Насправді, тітушки, ще досі їдуть. І ніби ними керують міліціонери. Вони ще досі приїжджають. Є достовірна інформація, хлопці ловили, допитували їх — це молоді хлопці, але які вже сиділи у тюрмі. Інша проблема, з якою зіткнулася столиця — це мародерство. Його по Києву зараз вистачає. Будь-яка людина, одягнута у комуфляж чи маску може зайти, сказати, що вона з Майдану — зі Свободи, чи з Правого сектору. Ми змушені тримати це під контролем.     Є ще одне певне побоювання, що зараз людям набридне патрулювати, вони розійдуться по домівках: хто на роботу, хто на пари. А от міліції фактично немає, бо чимало людей понаписували заяви на звільнення. І то, правоохоронці самі не патрулюють, винятково з Майданівцями. Але від нас на цьому етапі мало що залежить, все мають вирішити політики.

Хочу розповісти те, що бачив на власні очі, і про що мало хто говорить. Коли відбувались трагічні події, я бачив звичайних хлопцві,по їхньому одягу було видно були що вони тут не постійно на Майдані, можлив просто проходили повз. Так вони прєдналися і теж стояли із щитами, стримували той Беркут. Тобто, захисту ніякого, екіпірування ніякого, певно просто йшли кудись по своїм справам. Але вони стояли. Дівчата навіть були. Оце геройство. А зараз, вже я чув щонайменше від п'ятьох людей, що вони підпалили БТР. Ну, вибачте, це смішно і навіть трішки сумно.

Читайте також: