Дайджест УНП | Вирішення проблеми корупції в енергосекторі – головний енергетичний ресурс України

«Газпром» штучно створив дефіцит газу в Європі, Москва шантажує європейський ринок, вимагаючи дозволу на комерційну експлуатацію «Північного потоку – 2». В результаті, з початку року спотові ціни на газ в Євросоюзі зросли на 200%. «БізнесЦензор» досліджує – як позначиться рекордно висока ціна на газ в Європі на економіці України.

Видання нагадує, що Україна – газодефіцитна країна, яка імпортує з ЄС приблизно третину річних обсягів споживання газу. Відповідно стрімкий ріст цін на європейських біржах відразу ж відбивається і на вартості газового ресурсу для українського бізнесу і державного сектору.

Однак зростання ціни на газ на європейських біржах для комерційного сектору не вплине на ціну ресурсу для населення, адже в квітні 2021 НАК «Нафтогаз» підписав з постачальниками договори на поставку населенню за фіксованої протягом року ціною.

Видання зазначає, що на початок вересня в українських газових сховищах зберігалося 18 млрд кубічних метрів газу. У планах НАКу — увійти в опалюваний сезон з запасами газу більше 19 млрд куб. м газу.

Однак, враховуючи динаміку цін на європейський біржах, реалізацію цих планів експерти видання ставлять під сумнів. Навіть і цих 19 млрд кубів, які Україна планує накопичити в ПСГ до зими 2021–2022 років, може не вистачити для проходження опалювального сезону без ризиків. Докладніше йдеться в статті «Газ в Європі б'є рекорди. Що це означає для України?».


Коментар лідера УНП Юрія Костенка щодо проблем в енергетичному секторі України та шляхи їх вирішення

Схоже, що багатолітні газові ігри та газові війни з Росією завершуються. Найбільша газова труба, що дозволяла прокачувати з сибірський родовищ до Європи понад 130 млрд кубометрів територією України до Європи скоро повністю спорожніє. І всі запевнення різного роду політиків щодо збереження цього транзитного потенціалу України після 2022 року можуть залишитися на паперах та електронних носіях.

Українській владі нарешті потрібно подивитись правді в очі. А вона, ця правда, виглядає вкрай непривабливо.

По-перше. Відомо, що Росія розпочала широкомасштабну програму обходу України новими газотранспортними магістралями вже досить давно. Проте українська влада традиційно вдавала, що нічого страшного не відбувається і – відповідно – не формувала жодних власних альтернатив. А вони були. Зокрема, Захід неодноразово пропонував створити спільний газотранспортний консорціум, яким би можна було блокувати обхідні маневри Росії. Проте уряди, під виглядом збереження української ГТС (газотранспортної системи) як національного надбання, використовували цей колосальний ресурс для корупційних оборудок. У 90-х та на початку 2000-х рр. тема газових скандалів та їх фігурантів була найпопулярнішою у головних новинах.

По-друге. Невдовзі після початку російської агресії влада запевняла український народ, що проблема залежності України від російського газу вичерпана за рахунок альтернативного газопостачання з Європи. Але нічого не було сказано про те, що так званий реверс європейського газу відбувався лише на папері. Фізично газ Україна продовжувала брати з тієї ж труби по якій Росія його транспортувала у Європу. Отже, зупинка подачі російського газу нашою ГТС означатиме і припинення постачання так званого реверсного газу в Україну.

Ситуація виглядає досить трагічно, але українська влада і далі продовжує дурити як себе, так і народ.

Що потрібно терміново зробити задля уникнення енергетичного колапсу.

1. Зібрати фахівців під егідою РНБО та нарешті правдиво і всебічно оглянути енергетичні можливості України. Їх і зараз вдосталь, але потрібен час для повномасштабного задіювання національного ресурсу. Тому необхідно визначити пріоритетність заходів.

2. Щодо альтернативних джерел, то у найближчій перспективі їх не так і багато. Найперше, це польська ГТС, яка замість російського буде наповнена газом з Північного моря та зрідженим газом зі США. Україні необхідно лише побудувати короткий (близько 100 км) газогін. Інші альтернативи потребують і часу, і коштів, яких в Україні немає.

3. Але головний енергетичний ресурс, який українська влада ніколи не використовувала (а він чи не найбільший) – це вирішення проблеми корупції в енергосекторі. Нагадую, що найбільші тіньові прибутки українські олігархи здобували на схемах розкрадання енергоносіїв. Тому надзвичайний енергетичний стан, у якому зараз опинилась Україна, зобов’язує владу нарешті змінити напрями енергетичних потоків – з кишень олігархів спрямувати їх на потреби української економіки.


Запуск Національного антикорупційного бюро, Національного агентства із запобігання корупції та Антикорупційного суду відчутно не покращив інвестиційний клімат, стверджує «Економічна правда». Серед ймовірних причин видання називає й те, що більша частина судової та правоохоронної систем продовжують використовувати звичні методи роботи.

Намагаючись виправити це, влада задумала докорінно реформувати роботу правоохоронної системи з економічними злочинами. Для цього в Україні створили Бюро економічної безпеки, на появу якого бізнес очікував останні кілька років. Однак, і ця реформа може не стати драйвером залучення інвестицій, зазначає видання.

Щонайменше – через побоювання бізнесу та потенційних інвесторів, що керівництво бюро перейме «найкращі практики» роботи Податкової міліції, яку воно мало замінити. Не вірять експерти видання і в те, що стане менше перевірок бізнесу, адже нікуди не дінуться ревізори Держпраці, Держфінмоніторингу, Держпродспоживслужби та інших відомств.

Також існують і певні ризики перехідного періоду. Про те, що не так із запуском Бюро економічної безпеки і чим це загрожує бізнесу йдеться в статті «Економіка в (не) безпеці: чи закінчиться кошмар для бізнесу із запуском БЕБ?».


«Ділова столиця» прогнозує, що найближчими днями можна чекати на неприємний сюрприз від Верховної Ради. Профільний комітет схвалив до розгляду в першому читанні законопроект № 5707 «Про правотворчу діяльність». Ймовірність його ухвалення дуже висока, проте юристи попереджають, що документ містить дуже небезпечні норми, які дозволять владі фальсифікувати закони вже після їх оприлюднення.

Крім того, влада отримає право вводити в дію закони та президентські укази відразу після підписання, ще до офіційної публікації. Це може означати, що влада може готувати якісь екстремальні сценарії. Про це докладніше йдеться в матеріалі «Під прикриттям діджіталізаціі. Як парламент узаконить фальсифікацію законів».


З проблемами, пов'язаними із ринком землі в Україні, знайомить сайт «AgroTrend». Видання зазначає, що від впровадження ефективного ринку землі в Україні залежить динаміка розвитку АПК, земельних відносин та національної економіки загалом. З 1 липня 2021 року набув чинності закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, але й досі є відкриті питання щодо земельних відносин, які турбують українців.

Сергій Коновалов, директор консалтингової компанії «Земельний фонд України» в інтерв’ю виданню розповів про важливі нюанси у земельних відносинах, юридичні тонкощі оформлення угод та проблеми, що потребують вирішення. Стаття називається «Стало відомо, які питання щодо ринку землі найбільше турбують українців».

УНП, Дайджест

Читайте також: