Тільки зміна законодавства зможе зупинити свавілля колекторів

Деталі

Опубліковано Середа, 07 березня 2012 16:49

Перегляди: 8032

Сьогодні, перед українцями все дедалі гостріше постає питання фінансових послуг та взаємовідносин банків з клієнтами. Чверть громадян мають кредитні та депозитні відносини з банками. Кредитні спілки тримають у залежності півтора мільйона українців, а довгі руки колекторів забирають їхнє майно і навіть життя.

Про сприяння створенню єдиної державної політики та системи захисту прав споживачів фінансових послуг, а також встановлення конструктивного діалогу між органами державної влади та громадськими організаціями України, зусилля яких спрямовані на захист прав споживачів фінансових послуг, розповів делегат 1 з’їзду споживачів фінансових послуг, Голова Закарпатської обласної Спілки Ошуканих вкладників СРСР, член проводу Закарпатської обласної організації УНП Андрій СОЙКО.

«Лише кардинальні реформи фінансової системи та внесення відповідних змін до українського законодавства можуть врятувати авторитет країни та покращити ту ситуацію, яка склалася на сьогодні», - запевняє делегат з’їзду.

Андрій СОЙКО нагадує, що «у Верховній Раді уже зареєстрований законопроект аналог німецького закону про мораторій на нарахування відсотків пені, штрафних санкцій для осіб, які втратили джерела доходів. У Німеччині, наприклад, якщо у людини стається лихо, держава бере на себе не тільки соціальні виплати, але й погашення кредиту. Бюджет же України такого не передбачає. Необхідно прийняти такі закони, які зобов’яжуть фінансову установу накласти мораторій до одного року для людини, яка постраждала фінансово та не нараховувати їй пеню, санкції і відсотки».

Кабальні умови кредитних договорів

Голова Закарпатської обласної Спілки Ошуканих вкладників СРСР Андрій СОЙКО запевняє, що звісно вина з боржників, які часто беруть великі кредити не знімається, однак, вони ж не завжди в змозі виконати всі умови його повернення. Правда, більшість умов кредитних договорів є просто кабальними. «Доходить до абсурду, коли відхилення від графіку погашення кредиту на один день призводить до накладання непомірних штрафів, пені чи підняття відсоткової ставки по кредиту, і сумарна ставка може сягнути фантастичних 120-130 %. І виходить, що людина сама на себе бере кабальні зобов’язання», - констатує  голова спілки. Виникає ще одне питання – необхідність покращення фінансової грамотності населення.

Адже на банки працює цілий легіон досвідчених юристів та економістів, а споживач є звичайним громадянином, який є дуже далекий від цифр і юридичних нюансів. Складається враження, що банкам лише на руку, що їх клієнти не орієнтуються в юриспруденції і це дає можливість фінансовим гігантам максимально фінансово обтяжувати фізичних осіб-боржників та мінімізувати свої ймовірні втрати. Він запевняє, що якщо три з 10 кредитів буде повернуто банку, то банк вже не буде у програші.

«Кулачне право» колекторів

Окрему увагу варто приділити надзвичайно болісному питанню існування колекторських агентств. Нажаль, та форма, в якій вони існують в Україні нагадує Середньовіччя, або лиховісні 90-ті роки, коли поняття права чи закону існувало лише в одній доступній формі – «Кулачне право». «Сучасні колектори не далеко пішли від рекету, - каже пан Андрій. -Погрози, нічні дзвінки з використанням низькочастотних апаратів, які викликають страх, листи на роботу, грубе втручання у приватне життя, дикунські об’яви з розкриттям банківських таємниць – це ще не всі вказані методи, які знаходяться на озброєнні у колекторів». За наявними даними в Україні 169 людей вчинили самогубство через надмірне «вмовляння» колекторів та деяких банків у зв’язку з проблемними кредитами! «Так, у кінці лютого на Хмельниччині молода жінка покінчила життя самогубством, залишивши двох малолітніх дочок сиротами із-за 5 тисяч дол. США проблемного кредиту, бо у сім’ї намагались відібрати дім», - наводить приклад делегат першого з’їзду споживачів фінансових послуг Андрій Сойко. Хіба людське життя може слугувати розмінною монетою в брудних іграх колекторських агентств, правовий статус яких взагалі не визначений?

Альтернатива повернення вкладів СРСР

Важливою і болісною темою залишається питання повернення вкладів українців з ощадбанку СРСР. Адже це кричуща несправедливість, коли люди працювали все життя і заощаджували на майбутнє, а ці накопичені кошти в одну мить просто зникли! В Кабміні зараз розробляють механізм повернення вкладів СРСР. «13 квітня 2011 року відбулись пленарні слухання у Верховній Раді з цього питання. Зокрема, висунута пропозиція, яка уже в поточному році передбачає виплатити з держбюджету 3 мільярди гривень. В реальності таких коштів держбюджет не закладено і виглядає це швидше прередвиборчою маніпуляцією. Зате на утримання Президента, Верховної Ради, Прокуратури, Силових структур гроші знайшлися і не малі», - розповідає Андрій СОЙКО.

Також, він пропонує більш реалістичні варіанти: «по-перше, частину неповернутих вкладів перевести на медичне страхування, особливо для людей похилого віку; По-друге, розмістити ці кошти у вигляді цінних паперів у фондах недержавного пенсійного страхування. Відтак, пенсіонери могли б сьогодні користуватись певними дивідендами».

«Є чудовий приклад, коли у деяких країнах колишнього СРСР при приватизації державного майна 10 відсотків його вартості направляли на повернення вкладів, адже це майно набуте за існування СРСР. Існує ще так званий нульовий варіант, коли при розпаді СРСР, Російська Федерація як правонаступниця забрала всі активи і пасиви. Активів СРСР на кінець 1999 року було по всьому світу більш як на 440 млрд. дол. США. З цього Україні належить 16,7%. Адже ж тільки в Австрії Російська Федерація володіє майном Колишнього СРСР більш як на 90 млрд. дол. США. (Достовірні джерела). Цю проблему можна і потрібно вирішити, але тут необхідна політична воля першої особи держави і законодавчого органу», - каже член проводу Закарпатської обласної організації УНП Андрій СОЙКО.

Підсумовуючи сказане, головним завданням видається створення повноцінного громадянського суспільства. Яке б діяло за нормами закону та моралі, у якому банки були б надійними фінансовими установами, держава контролювала б діяльність банків та виконувала свої завдання із захисту громадян, а громадяни в свою чергу, орієнтувались у законодавстві, знали свої права та обов’язки, були фінансово дисципліновані та вільно користувались фінансовими послугами без страху бути ошуканими.

• < Попередня
• Наступна >