Хто контролює в Україні ринок харчових продуктів?

Деталі

Опубліковано Середа, 01 лютого 2012 16:57

Перегляди: 2193

Всі жителі в Україні хочуть споживати безпечну і якісну продукцію.

Та власне таке право гарантовано нам Конституцією. Але реалії інші. Якщо є Закон про ринковий нагляд нехарчової продукції, то Закону про ринковий нагляд за харчовою продукцією в Україні не прийнято взагалі. Є закон про захист прав споживачів, але він не дає права перевіряти ні виробників харчових продуктів ні оптових торговців. Інші законодавчі акти, на підставі яких здійснювались перевірки раніше, втратили чинність ще минулого року.

На даний час існує гостра потреба створення системи контролю за якістю і безпечністю харчових продуктів. І справа не тільки в захисті справ споживачів, хоча це і найважливіший чинник – убезпечити громадян від небезпечних і неякісних харчів. Потрібно допомогти і вітчизняному виробникові експортувати продукцію за межі України. Недавня перепалка керівника російської санітарної служби з Українськими виробниками твердих сирів показала, що потрібен дієвий механізм зняття технічних бар’єрів в торгівлі. Гіпотетично уявімо собі, що в Україні є Технічний регламент на молоко і молокопродукти адаптований з Європейськими регламентами і підписані міжурядові угоди про взаємне визнання регламентів та процедур з оцінки відповідності. В такому випадку не було б навіть підстав для вище згаданого скандалу.

Щоб законодавчо врегулювати цю проблему я вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного державного контролю (нагляду) за харчовою продукцією (реєстраційний №9454). Основна ідея законопроекту – адаптувати визначення  і термінологію з європейськими та закріпити розподіл повноважень за державними органами які мають кваліфікованих спеціалістів та акредитовані лабораторії для здійснення контролю за продуктами харчування, координація діяльності яких має здійснюватись на урядовому рівні. Іншими словами пропоную інтегровану систему контролю подібну на польську чи британську.

В Україні реалізуються проекти, фінансовані Європейським співтовариством, які напрацьовують рекомендації щодо адаптації Українського законодавства про безпечність та якість харчових продуктів до регламентів ЄС 178/2002 та 882/2004. Не зрозуміло чому зволікають урядові інституції з внесенням відповідних законопроектів на розгляд Українського парламенту. Можна лише здогадуватися, що точиться міжвідомча боротьба за перетягування контрольних повноважень. Немаловажним фактором  в контролі продуктів харчування є подолання корупції. Важливо щоб законодавчо було передбачено можливість виявлення неякісних перевірок або інспекцій. Тому заводити весь контроль за продуктами харчування під «дах» одного відомства не раціонально.

Але якщо уряд не активізує  роботу з запровадження технічних  регламентів, в тому числі і  на продукти харчування та розроблення гармонізованих стандартів до них то на відповідність чому буде здійснюватися ринковий нагляд навіть після його створення?

Андрій Давиденко,

народний депутат України від УНП

• < Попередня
• Наступна >