Юрій КОСТЕНКО: «Незалежність – безцінний дар!»

Деталі

Опубліковано Четвер, 21 липня 2011 15:12

Перегляди: 2657

Наш співрозмовник –  народний депутат  України, лідер Української  народної партії Юрій КОСТЕНКО – поділився своїми міркуваннями щодо здобутків та втрат України за 20 років незалежності, а також  шляхів подолання економічних проблем держави.

-- Юрію Івановичу!  Які здобутки і  які втрати українців  за 20 років незалежності  держави?

-- Самостійна Україна навіки закарбована на картах світу, і цього вже не змінити. Незалежність є безцінним даром, оскільки надає можливість реалізувати той потенціал, яким Господь Бог нагородив українців. Всі вільні народи світу, -- від великих до маленьких – починали шлях до заможного та демократичного життя саме з проголошення незалежності.

Що стосується втрат… Україна кілька разів втрачала шанс на швидкі політичні трансформації, які вдалося здійснити країнам Центральної та Східної Європи. За 20 років незалежності нам так і не вдалося по-справжньому оновити пострадянську владу. 1991 року Народний Рух України зробив фатальну помилку -- відмовився від боротьби за одночасне переобрання не тільки Президента, а й Верховної Ради. Це дозволило б сформувати проукраїнську національно-демократичну більшість та вигнати з парламенту «червоних». На жаль, незалежну Україну вирішили будувати разом з комуністами, яких було дві третини в усіх органах влади. Саме через панування по всій владній вертикалі комуністів та їх номенклатурних нащадків сформувався олігархічний капітал та придушується малий бізнес. Сьогодні головне гальмо розвитку України – чиновники, в головах яких застряг червоний прапор.

-- Який внесок національної демократії і, зокрема, Української народної партії у процес розбудови України?

-- Національна  демократія -- це повитуха державної  незалежності. Під тиском національно-демократичних  сил, частиною яких є УНП, була прийнята Декларація про державний суверенітет, Конституція України, базові державницькі закони. Наша партія боролася за зміну влади демократичним шляхом 2004 року, сприявши приходу до влади Президента Ющенка. Нині суспільство розчаровано конкретними політиками, які не виконали своїх обіцянок. Це засвідчила перемога опозиційних сил – Партії регіонів -- на чергових виборах. Загалом, в Україні праві сили, які є захисниками національного інтересу та виробника, малого бізнесу та середнього класу, ніколи не приходили до влади, -- тобто не мали у Верховній Раді більшості в 226 депутатів та свого уряду. В складі демократичних сил під керівництвом прем’єра Тимошенко праві не мали вирішальної більшості в парламенті, поступаючись за впливом лівим та лібералам. «Вінегрет» ідеологій не забезпечував країні ні стабільної економічної програми, ні чіткої ідеології реформ. В той же час, саме праві національно-демократичні сили відбудували пострадянські країни Центральної та Східної Європи після комуністичної руїни, бо працювали на національні інтереси, створення робочого місця, зниження податків та підвищення рівня життя.

-- Як сприймають  сьогодні Україну  у світі, особливо  у країнах сталої  демократії?

-- Думаю, що українські реалії – не взірець демократії. Рейтинги всіх міжнародних організацій свідчать, що за 20 років так і не відбулися реформи на користь пересічного українця, в країні панує корумпована бюрократія, відсутні економічні свободи. І це зрозуміло, -- Україна юридично суверенна, однак вона все ще не позбавилася наслідків майже 300-річного імперського панування Росії, на багнетах якої було принесено ще й комунізм. Українська державність і українська демократія мають ще  дитячий вік з точки зору сталих західних демократій, і українцям треба ще багато чому вчитись.

-- Що, на Ваш погляд, сьогодні потрібно  зробити у першу  чергу - у сфері  управління?

-- Провести дерегуляцію економіки. Поки приватну ініціативу пересічних українців не буде звільнено від всевладдя чиновника, Україна борсатиметься в злиднях.  Доходи держбюджету України з населенням 47 млн співставні з доходами, приміром, Естонії з 1,5 млн населення. У нас не розвинені малий та середній бізнес, які забезпечують країнам ЄС 70% робочих місць та половину бюджетних доходів. На 20-му році незалежності економіка України нічим не відрізняється від економіки УРСР, оскільки 70% держбюджету формують так звані важкі галузі виробництва.

Потрібно  негайно скасувати дозвільну  систему, -- тобто практику видачі численних  дозволів та довідок від чиновника – та запровадити реєстраційну, через Інтернет, -- як в країнах ЄС. Необхідно покласти край нескінченним перевіркам малого бізнесу, бо це джерело для хабарництва, скоротити кількість та максимально спростити адміністрування податків.

-- Що потрібно, на ваш погляд, зробити в першу чергу, в господарчій  сфері?

-- Зазвичай, в розвинених країнах виокремлюють  найбільш перспективні сфери  економіки, де за рахунок швидких  реформ можна досягти максимальний  ефект в найкоротші терміни.  Це дозволяє за 3-5 років отримати значний ресурс для відродження інших галузей. В Україні не використаний ресурс АПК, недостатньо розвинутий перспективний транзитний потенціал, можливості туризму тощо. Реформи в АПК, галузі туризму мають сприяти формуванню якнайширшого прошарку малих та середніх підприємців -- українського фермера, власника міського та сільського готелю, закладів харчування тощо. Розвиток транзитного потенціалу вимагає залучення потужних державних та іноземних інвестицій, в першу чергу, в сфері транспортування та диверсифікації енергоносіїв, будівництва доріг. В той же час, реформи в будь-яких галузях економіки не будуть ефективними без кардинальних змін в енергетичній сфері – скорочення споживання дорогого російського газу за рахунок запровадження енергоощадних технологій, збільшення власного видобутку, диверсифікації постачання енергоносіїв тощо.

-- За яких умов Україна має здійснювати реформи в соціальній сфері?

-- УНП  вимагала у влади взяти за  приклад досвід розвинених країн світу, де соціальні   реформи проводились за умов загального підйому економіки, зростання потреб в робочій силі та підвищення доходів громадян. Тобто – спочатку за рахунок 3-5 річних загальноекономічних реформ зростав добробут людей, а потім влада переносила тягар соціальних витрат з плеч держави на пересічних громадян, -- запроваджувала персональні накопичувальні пенсійні рахунки, створювала ефективну страхову медицину тощо. В Україні влада підмінила соціальні реформи банальним урізанням видатків на соціальні потреби, бо бюджет дірявий, як Охрімова свитка. Після кризи та невдалої податкової реформи більшість малих підприємств пішла в «тінь» або самоліквідувалась, що призвело до скорочення робочих місць. За таких умов, скажімо, пенсійна реформа лише погіршить умови життя людей.

-- Яка політика, на  ваш погляд, має  бути в гуманітарній  сфері?

-- Українська  влада має, в першу чергу,  сприяти об`єднанню   України на базі спільних цінностей. Найбільша наша помилка – боротьба політичних сил проти власної державності. В цьому сенсі те, що робить міністр освіти Табачник – це злочин проти держави. Поки в Україні на державному рівні точитимуться дискусії, чи потрібна нам єдина державна мова, єдина історія, червоний прапор, визнання ОУН-УПА ветеранами Другої світової війни, єдина православна церква тощо, в державі не буде національної злагоди. Ці дискусії потрібно припинити і йти до національного примирення, як приміром, Росія, яка не виносить з мавзолею Леніна і в той же час, поховала з державними почестями Денікіна. Україна не може собі дозволити бути слабкою та роз`єднаною, маючи під боком такого сусіда, як  Росія.

-- Невдоволення громадян  навіть на Луганщині  викликає соціальну  активність проти  діючої влади.  Чи можливий «Новий  Майдан»?

-- Сьогодні економічні реформи на користь малого бізнесу та формування середнього класу – це не тільки запорука спокійного життя політичних еліт, а й гарантія  стабільності у державі. Приміром, в арабських країнах ігнорування проблем пересічних громадян призвело до соціального вибуху і повного «перезавантаження» – і влади, і опозиції. В країнах СНД, навіть за успішних реформ, потенціал соціального невдоволення намагається з максимальним зиском для себе використати Росія, -- яскравий приклад, недавні події в Грузії та деяких країнах СНД. Україні має сенс іти шляхом західних країн, де політика будується шляхом діалогу влади та опозиції та здійснення назрілих реформ. Тим більше, що Україні треба займатися модернізацією економіки, посилювати енергетичну незалежність.  Боротьба між владою та опозицією має пролягати по лінії конкуренції ідеологічних та економічних програм, а не по лінії політичної деструкції або змагання, хто більше любить Захід чи Росію.

-- Які плани і  перспективи в  Української Народної  Партії на найближчі  5 років?

-- УНП як одна з найбільших та найстарших правих партій в Україні весь час свого існування є послідовною захисницею середнього класу, національних інтересів, прибічницею просування України в ЄС та НАТО. В той же час, УНП розуміє, що праві партії нині не є достатньо конкурентними, оскільки не змогли масово об`єднати свій електорат – малого та середнього підприємця, фермера, національного виробника. В усьому світі праві партії створюються саме для захисту економічних інтересів середнього класу. УНП ставить за мету об`єднання всіх ідеологічних правих сил в потужну праву партію, яка згуртує навколо себе малий та середній бізнес, та зможе скласти конкуренцію іншим силам на парламентських виборах з метою формування правої парламентської більшості та уряду.  В Україні повинна з`явитися потужна  права сила, яка здатна буде здійснити економічні реформи на користь пересічних громадян України.

-- Ви неодноразово  бували в Луганські  області, знаєте  її проблеми і  потенціал. Ваші  побажання луганчанам  до Дня Незалежності.

-- Як не знати Луганськ? Півкраїни їздить на луганських трамваях, тепловозах та електропоїздах! В цей святковий день я бажаю луганчанам зростання їхнього добробуту. Нехай відроджується промисловість міста, -- а це майже 90 підприємств, -- бо це є запорука процвітання і кожної луганської сім`ї, і нашої держави в цілому. Я бажаю також перемоги над бюрократичною системою луганчанам, які наважилися відкрити свій малий бізнес, попри безліч чиновницьких перепон. Борітеся – поборете!

• < Попередня